БЛОГ о. МАКСИМА

  Якось дискутували в акваріумі дві рибки. Одна говорила про те, що неможливо риб'ячим розумом зрозуміти Буття. Бо розум у риб обмежений, а пам'ять скоротечна. Ні, якісь відкриття риб'яча наука має, але осягнути Всесвіт не може. В той же час, продовжувала розмірковувати перша, вона вважає, що за кожною дією стоїть якась дія. Початок же першої дії – першодія. Вона назвала її Господарем. “ Я думаю, - сказала вона дуже зворушливо,- що той Господар не холодна енергія, а особистість. Коли дуже забажати і віддалитися від акваріумного шуму, можна навіть відчути слова Господаря. Так, на думку першої рибки, Господар з царством риб розмовляє. Не на своїй вищий, а на зрозумілій рибам мові - стукає, наче кличе на обід. Веде долонею, наче заспокоює. Іноді запускає руку в воду – грається. “А робить він це - бо любить риб!” – сказала перша рибка і підсумувала: "І ми, можемо через любов до Господаря осягнути Його задум щодо нас". "Дурна твоя думка", - каже друга риб...

  Люблю читати та слухати науково- популярну, але від практичних науковців, астрономію. Особливо - щодо створення світу. Нещодавно почув від атеїста-науковця таке: "тут може бути дві концепції, або Бог створив Всесвіт, або все структурувалося з хаосу. Ми, звичайно, не можемо визнати Бога. Але яким чином воно так логічно постало"? Приблизно так... І тут він навів приклад "красивої" концепції. Насправді існує безліч Всесвітів. Тоді стає цілком ймовірно, що серед безкінечності, можна знайти певну ділянку, де закони Всесвіту набувають закономірної логічності. Як на мене, це черговий і явний приклад того, що атеїзм також віра. Віра, яка базується на тому, що Бога не має. Часто на атеїстів дивляться, як на носіїв науки. Але це не так. Вірніше, воно може бути так, а може й не так. Вони можуть бути носіями, а можуть і ні. Як і віруючі в Бога люди. Просто це зовсім про інше. Науковці вивчають навколишній світ. Його закономірності. А віруючі й атеїсти розглядають причини бутт...